Законодавство України з франчайзингу

У 2015 році є надія, що ситуація з українським законодавством в галузі франчайзингу координально змінеться. Наразі, зараз на затвердженні законопроект про дерегуляцію, який містить і пункт про скасування реєстрації договорів комерційної концесії. А зараз поки що маємо наступну ситуація по даному питанню:

 

 

Українському законодавству невідомий термі "франчайзинг". Оперує Українське Законодавство терміном «комерційна концесія»  

Основною нормативно-правовий акт — Цивільний кодекс України:

  • Глава 76 — Комерційна концесія;
  • Книга четверта — Право інтелектуальної власності
  • Глава 75 — Розпорядження правами інтелектуальної власності

Слід враховувати також положення Господарського кодексу України:

  • Глава 36 — Використання у підприємницькій діяльності прав інших суб’єктів управління (комерційна концесія).
  • Глава 16 — Використання в господарській діяльності прав інтелектуальної власності.

Слід враховувати також спеціальне законодавство у сфері захисту прав інтелектуальної власності, захисту конкуренції, відповідальність за якість товару та захисту прав споживачів.

Договір комерційної концесії — це договір згідно якого:

одна сторона (правовласник) зобов’язується надати другій стороні (користувачеві) за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг.

Предметом договору комерційної концесії є право на використання:

1. Об’єктів права інтелектуальної власності:

  • Торгових марок;
  • Промислових зразків;
  • Винахід;
  • Творів;
  • Комерційної таємниці і т.п.;

2. Комерційного досвіду;

3. Ділової репутації.

Сторонами договору комерційної концесії є:

  • Правовласник;
  • Користувач;

Вимоги до сторін:

Можуть бути виключно фізичні та юридичні особи, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності;

Полягають в письмовій формі. У разі недотримання письмової форми договору концесії такий договір є недійсним;

Підлягає державній реєстрації органом, що здійснив державну реєстрацію правовласника:

  • у відносинах з третіми особами сторони мають право посилатися на договір лише з моменту його державної реєстрації;
  • якщо власник зареєстрований в іншій державі, реєстрація договору здійснюється органом, що здійснив державну реєстрацію користувача.

Істотні умови:

  • Предмет;
  • Плата;

Недоліки:

1. Невідповідність правового регулювання франчайзингу природі та стану розвитку комерційних відносин;

2. Вимоги до реєстрації ( «подвійна реєстрація»);

3. Незахищеність франчайзі (особливо українських франчайзі в франчайзингових договорах з іноземним франчайзером).

 

Дізнатись про Міжнародне Законодавство в галузі франчайзингу

Наші контакти:

01010, Україна,
м. Київ – 10, а/с 13

тел.: +38 044 227 70 31 
e-mail: office@fdf.org.ua

Demo