ЗАТВЕРДЖЕНО ПОРЯДОК ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ДОГОВОРІВ КОМЕРЦІЙНОЇ КОНЦЕСІЇ (СУБКОНЦЕСІЇ)

Міністерство юстиції України наказом від 29 вересня 2014 року N 1601/5 затвердило Порядок державної реєстрації договорів комерційної концесії (субконцесії) ("Порядок"), який було опубліковано 21 жовтня 2014 року. Порядок набере чинності через шість місяців з дня його офіційного опублікування, тобто з 21 квітня 2015 року.

Порядок визначає процедуру державної реєстрації договорів комерційної концесії (субконцесії), договорів про внесення змін до цих договорів та договорів про їх розірвання, а також внесення відповідних записів, що стосуються таких державних реєстрацій, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ("Єдиний державний реєстр"), в тому числі записів щодо скасування/визнання недійсними вказаних реєстрацій чи договорів на підставі судових рішень. Прийняття вказаного Порядку усуває правову невизначеність щодо дійсності договорів комерційної концесії (субконцесії), яка існувала дотепер через відсутність механізму реєстрації таких договорів.

Наводимо основні положення, передбачені Порядком:

1. Порядок встановлює, що зареєструвати договір комерційної концесії (суконцесії), договір про внесення змін до цього договору та договір про його розірвання може правоволоділець (для договорів комерційної концесії), користувач (для договорів комерційної субконцесії) або їх уповноважені представники.

2. Державна реєстрація договору комерційної концесії (субконцесії), договору про внесення змін до цього договору та договору про його розірвання (надалі разом - "Державна реєстрація") може бути проведена після виконання певних умов, а саме:

(і) державна реєстрація договору комерційної концесії проводиться після державної реєстрації правоволодільця/користувача за таким договором в Єдиному державному реєстрі;

(іі) державна реєстрація договору комерційної субконцесії проводиться після державної реєстрації відповідного договору комерційної концесії в Єдиному державному реєстрі;

(ііі) державна реєстрація договору про внесення змін та про розірвання відповідного договору комерційної концесії (субконцесії) проводиться після державної реєстрації відповідного договору комерційної концесії (субконцесії) в Єдиному державному реєстрі.

3. Державна реєстрація проводиться державним реєстратором в Єдиному державному реєстрі незалежно від місцезнаходження/місця проживання сторін договору.

4. Державна реєстрація проводиться на підставі заяви, до якої, серед іншого, додаються відповідний договір комерційної концесії (субконцесії), договір про внесення змін до договору комерційної концесії (субконцесії) або договір про розірвання договору комерційної концесії (субконцесії) та копія документа, що підтверджує повноваження представника (у разі подання документів уповноваженим представником). Для реєстрації договору комерційної концесії (субконцесії) додатково подаються наступні документи:

(і) копія документа, що підтверджує реєстрацію іноземної особи як суб'єкта підприємницької діяльності в державі її місцезнаходження, - у разі, якщо одна зі сторін договору зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності в іноземній державі; та

(іі) копія документа, що підтверджує право правоволодільця на об'єкт права інтелектуальної власності (для реєстрації договору комерційної концесії) або документ, що підтверджує погодження правоволодільцем умов надання користувачем субкористувачу відповідних прав, якщо такі умови не визначені договором комерційної концесії (для реєстрації договору комерційної субконцесії).

5. Порядком передбачається, що документи для Державної реєстрації заявник може подати особисто, надіслати поштовим відправленням або в електронній формі через реєстраційний портал державної реєстраційної служби.

6. Згідно з Порядком державний реєстратор розглядає документи, подані заявником для Державної реєстрації, та протягом п'яти робочих днів з дати їх надходження вносить до Єдиного державного реєстру запис про Державну реєстрацію або про відмову в проведенні Державної реєстрації.

7. Порядком передбачено досить широкий перелік підстав, за наявності яких заявнику може бути відмовлено у Державній реєстрації, серед яких можна виділити:

(і) подання документів не в повному обсязі або їх невідповідність вимогам Порядку; та

(іі) відсутність відомостей в Єдиному державному реєстрі щодо державної реєстрації правоволодільця/користувача або наявність відомостей щодо державної реєстрації їх припинення.

8. Плата за проведення Державної реєстрації не справляється.

Як видно з вищезазначеного, Порядок має ряд недоліків. Зокрема:

1) Державна реєстрація може бути проведена у випадку, якщо одна зі сторін договору зареєстрована в Єдиному державному реєстрі. Порядком не передбачається можливість реєстрації договорів комерційної концесії, укладених між двома нерезидентами України по відношенню до користування комплексом прав в межах території України;

2) Порядком не передбачається можливість реєстрації договору, за яким користувач за договором комерційної субконцесії передає право користування об’єктами інтелектуальної власності іншим особам (тобто договору "суб-субконцесії");

3) залишається відкритим питання щодо того, якими документами необхідно підтверджувати право правоволодільця на певні об'єкти інтелектуальної власності, такі як ноу-хау;

4) деякі положення Порядку не узгоджені з Цивільним кодексом України, зокрема щодо того, хто має бути заявником для цілей Державної реєстрації.

Джерело: Член Федерації розвитку Франчайзингу України, DLA Piper Ukraine LLC