Франчайзинг: актуальні проблеми розвитку в Україні.

Поява на ринку України компаній-нерезидентів – провідних світових компаній, як правило постачальників товарної продукції та, одночасно – сфери послуг, показало очевидну різницю у формах і видах організації праці та діловодства у порівнянні з існуючими підприємствами та організаціями України.

Одним з самих дієвих механізмів практичної реалізації цих видів послуг може бути «ФРАНЧАЙЗИНГ» – сучасна форма та метод реалізації ідеології у вигляді БІЗНЕСУ – ПРАВА – КУЛЬТУРИ.

Відносини, які існують між франчайзорами та франчайзі, роблять унікальне середовище у світі бізнесу. Вони надають підприємцям з найменшими зусиллями прискорити розширення власної справи та досягнення цілей в галузі розвитку більш швидкими темпами, ніж, можливо, в іншому випадку, і з набагато меншим ризиком. Аналогічним чином, франчайзі має початок власної справи з підтримкою, яка надається у системі франчайзингу. Франчайзинг означає, що Ви робите бізнес для себе, але не самостійно. Будь-то в галузі бухгалтерського обліку і фінансування, реклами і зв'язків з громадськістю, управління персоналом, закупівля та веденням фермерського господарства, франчайзинг існує для забезпечення підтримки в рамках єдиної мережі. Франчайзі об'єднані знаннями та ресурсами Франчайзора з підприємницьким духом.

Дослідження та прогнози, які щорічно робить Міжнародна Асоціація франчайзингу [8], вказують на те, що незважаючи на проблеми економічного спаду у світі, один сектор економіки має стійкий ріст – це франчайзинг. 2016 року такий ріст прогнозується 1,7% до рівня 2015 року. Тільки у США кількість франшиз уже в цьому році сягне кількості 795932 од., які охоплюють практично 95% всіх секторів економіки країни [8].

Основний механізм, який регулює економічні відносини у франчайзингу у світі, є Кодекс Етики Франчайзингу[11] та ряд законодавчих норм.

В Українському законодавстві відсутній термін «франчайзинг». Воно оперує терміном «комерційна концесія». Основний нормативно-правовий акт – Цивільний Кодекс України (Глава 76 – комерційна концесія) [10].

Однією з ключових проблем, які заважають сьогодні стрімко розвинути малий та середній бізнес на основі франчайзингу, є відсутність розуміння його суті учасниками ринку. Ця проблематика вирішується за рахунок удосконалення систем навчання навчальних закладів та бізнес-освіти.

Розвиток франчайзингу та створення франчайзингових моделей підприємцями та підприємствами складається з таких етапів [1]:

1. Створення концепції моделі франшизи. Цей етап повинен описувати позиціонування, зонування, локалізації, перелік товарів і послуг та інші стандарти.

2. П’ять бізнес-ліній розвитку франшизи:

• 1) моделі розвитку франшизи;
• 2) модель підтримки франшизи та партнерів;
• 3) модель маркетингу франшизи;
• 4) модель логістики;
• 5) модель адміністрування франшизи;

3. Фінансові аспекти франшизи, які повинні визначити обсяги інвестицій, пов’язані із запуском концепції певного формату франшизи, визначити паушальний платіж, а також суму роялті та інші комунікаційні платежі, які можуть супроводжувати ведення бізнесу франчайзі. Визначення рентабельності бізнесу кожного формату франшизи та створення фінансово-економічного обґрунтування кожного формату франшизи є обов’язковим для франчайзера.

4. Розробка моделі управління та інжинірингу франчайзинговою мережею. Кожний етап розвитку мережі потребує постійних видозмін, без яких мережа франчайзингу може не витримати конкурентного тиску та ринкового тиску. Кожен етап розвитку франшизи має свій життєвий цикл та потребує певних реструктуризацій систем менеджменту критичних порогів, які дають змогу якісному та економічно обґрунтованому розвитку мережі. Кожен етап розвитку передбачає також і фінансовий інжиніринг, визначення інструментів, з допомогою яких відбувається регулювання відносин усередині мережі.

5. Створення моделей обов’язкових інструментів розвитку франшизи. Розвиток та менеджмент систем має мати такий набір інструментів, який дозволяє якісно управляти та добиватися максимального економічного ефекту. До таких інструментів франчайзингу належать:

• франчайзинговий пакет – набір інструкцій та опис бізнес процесів, який дозволяє франчайзі легко та у найкоротші терміни «влитися» в загальну систему управління бізнесом франчайзера та дотримуватися певних стандартів, які гарантують кінцевий економічний результат.
• створення «Операційного порталу». Сучасний бізнес на сьогодні важко уявити без ІТ технологій, які дозволяють в он-лайн режимі ефективно вести бізнес, перебуваючи на різних територіях та різних бізнес середовищах.
• навчання персоналу та створення єдиних стандартів потребує налагодження навчальних програм, які дозволять партнерам максимально адаптуватись під єдині стандарти ведення бізнесу.
• обов’язком власника франшизи – контроль дотримання єдиних стандартів, як гарантія того, що кінцевий споживач, не залежно від місця покупки товару чи послуги отримає високоякісний продукт. Для цього створюється модель і стандарт аудиту, який дозволяє контролювати та реагувати на зміни, які постійно відбуваються в мережі франчайзингу;
• створення договірної бази – безумовний аспект юридичного існування мережі та мінімізації конфліктів.

Розуміння даних п’яти етапів розвитку моделей франчайзингу потребує певних зусиль українського підприємництва та урахування усіх можливих ризиків кожної галузі, в якій вони ведуть діяльність.

Автор: Ногачевський О.